Музей Київської ГЕС

Батьківщина вишиванки – Вишгород

«Україно моя, вишиванко

     Ти мій біль, моя мука і доля;

          Я без тебе, як день без світанку,

             Я без тебе, як жайвір без поля…».

Відома пісня «Вишиванка»  у виконанні Назарія Яремчука, написана Олександром Злотником на слова Григорія Булаха, мабуть, не один раз вже облетіла всю нашу планету Земля. І ви знаєте, космічний корабель або супутник летить набагато повільніше. Швидкість пісні, яка передається з вуст в вуста, тільки на малу долю поступається світовій швидкості. А ще, коли цю пісню співає мій старший син, десятирічний Антон, беручі участь у найрізноманітніших пісенних конкурсах мені завжди пригадується справжня «смарагдова перлина» на березі най синього і справжнього українського моря – місто Вишгород. Мало хто знає або догадується, що назва цього древнього і такого по молодецькому розвиваючого ся сьогодні містечка поблизу Києва напряму пов’язана з виникненням одного із сокровенних українських символів – вишиванки. Вишгород, як і вишиванка – чисто українська прадавня назва, що зафіксована ще понад 1000 років тому у творах Костянтина Багрянородного. Що ж вона позначає ? Основа на «виш, виши» позначає святиню, святе місце, місто, одяг. Простими словами - це і є чіткій акцент та виділення ознаки сакрального. Розуміння значення «Виши» збереглося ще з часів індоєвропейської спільності народів. Це яскраво і науково доводять у своїх працях не тільки працівники Науково – дослідного Інституту українознавства Степан та Сергій Наливайко. «Виши» трактується, як священний, магічний, ритуальний, прадавній, найперший з діда прадіда тощо. «Виш» - це «відкрита, щира, чиста творча душа». Відчувати, як кажуть в Україні – «віщувати» або передбачати може тільки смілива і чиста душею людина. Такими  у першу чергу є діти. Мабуть, саме таким був і легендарний засновник Вишгорода – Олег Віщий. Такою мала бути і перший фундатор і будівник Вишгорода – Свята княгиня Ольга. Дослівно, Вишгород позначає «святе, сакральне місто», подібно до таких же стародавніх святинь на земній кулі, як  Вішапух (Вішапа) або Вішапур у Індії, що є прямими родичами інших українських назв: Виш піль на Житомирщині, Вішнопіль на Вінниччині тощо. Відомо також, що таємниця Вишгорода ніколи не відкриється для тих, хто звик жити за принципами «подвійних стандартів» - говорити одне, думати друге, а робити третє. Саме тут, у Вишгороді,  відкривається здатність відчувати серцем, це місто майбутнього нашої держави, українського роду, що як у приказці: «Козацькому роду – нема переводу». За Степаном Наливайко назва Вишгород і позначає: «всі, люди, рід, плем’я». По аналогії з визначенням назви Вишгород прадавня українська назва  одягу «вишиванка» має позначати сакральний, найсвятковіший  одяг наших предків. Вивчаючи етимологію (походження) слова «вишиванка» важко було не звернути увагу на його дещо прибалтійське або навіть скандинавське звучання другої частини слова – «ванке». Сама ця основа досить розповсюджена в слов’янських мовах і з легкістю впізнається у такому прадавньому українському імені, як Іванко. «Ванке» дійсно литовське прізвище, що зустрічається і сьогодні,  на думку авторитетних вчених -кельтського походження, яке походить від давнього слова зі значенням «яструб». У ономастиконі Веселовського «ванке» також пов’язують з «яструбом». Згідно Унбегауна «Ваганас» прізвище литовського (кельтського) походження з значенням «яструб». «Ванагс» у латишів позначає «сокіл». З цього всього виходить, що вишиванка – це назва древньої святково – ритуальної, сакрального одягу, племені кельтів головним тотемом яких був птах – «яструб». Історикам добре відомо, що тотемом роду Рюриків з племені «руотсі» та тих варягів, що прийшли правити Києвом і заснували Вишгород був саме «яструб». Ще досі зберігся давній обряд , де під час служби  у церкві  кидають під ноги першоієрарха так званих «яструбків», круглу ковдру на який зображено яструба. Сам обряд символізує владу Бога і її провідників – церкви над усім матеріальним у цьому світі – владою князів. З нових досліджень академіка НАН України, доктора філологічних наук, професора, директора Інституту мовознавства ім.. О.О. Потебні НАН України – Віталія Григоровича Скляренка виходить, що варяги Рюрика у переважній більшості і були тими кельтами, що заснували не тільки Вишгород, а і мали пряме відношення до виникнення слова «вишиванка». «Рутени (руси) на означення ругів походить від rutheni – назви одного з кельтських племен, оскільки кельти – рутени взяли участь у етнічному формуванні слов’ян острова Рюген». Висновок сучасних вчених однозначний – засновниками Русі були не якісь полу міфічні варяги нормани, а саме варяги – руси (слов’яни з острова Рюген), до яких новгородці і звернулися по допомогу запрошуючи останніх на княжіння  на своїх землях.

Як знати, може у сучасних жителів Вишгорода збереглися гени тих варягів – русів, що приймали активну участь у формуванні   наймогутнішої держави середньовіччя – Київської Русі. Останнім часом дуже модним стало робити дослідження на генетичному рівні, така собі «генна археологія» все більше і більше набуває обертів у Великобританії, можливо, колись вона стане доступною і для нашої країни.

У майбутньому було б дуже добрим побудувати і відкрити у Вишгороді пам’ятник «Українській вишиванці» - кращого місця для цього важко собі уявити.

                                                                              Вадим Перегуда,